коли новий уряд СРСР відмовлявся від усіх канонів Царської Імперії, включно з системою медалей і орденів. Таким чином, у 1918 році, на ВЦВК було надано декрет про ордени та медалі в системі Радянського Союзу. Першим радянським орденом був орден «Червоний Прапор». Ним нагороджували на відзнаку тих, хто проявив особливу хоробрість і мужність у боях за РРФСР у період громадянської війни. Оскільки він був єдиним орденом в усьому СРСР, то до 1928 року ним було нагороджено близько 15 000 осіб, що знизило його цінність. Саме тому було створено ще кілька орденів.

вимагали реформувати систему нагородження орденами, оскільки подвиги відбувалися щодня, а статус колишніх орденів був не дуже зрозумілий для ситуації, що змінилася. Орден «Вітчизняної війни», мав два ступені (ця перша нагорода в СРСР зі ступенями) і був створений після десяти місяців війни.

Пізніше Сталін дав наказ заснувати ще кілька орденів, якими нагороджувався виключно командний склад армії.

став орден Перемоги, призначений виключно для Маршалів війни, його вартість понад 20 млн доларів. Орденом Слави нагороджувалися тільки рядові та сержанти.

Зберігаючи цінність і соціальну значущість орденів ухвалили рішення про заснування молодших нагород – медалей СРСР. Медалями заохочували солдатів Другої Світової війни, які відзначилися в боях. Медаль «За Відвагу» і «За бойові заслуги» – це перші і найважливіші медалі збройних сил Радянського Союзу, засновані 1938 року. Медаль «За Відвагу» – давали за мужні та хоробрі дії, самопожертву. «За бойові заслуги» нагороджували за низку менш небезпечних, але значущих дій і за успіхи у військово-політичній підготовці. Золота Наступні нагороди СРСР були засновані тільки через 27 років, у період правління великого їхнього любителя – Л.І.Брежнєва. У 1967 р. засновано орден Жовтневої революції.